Тут бульвари та вулиці втратили свої назви, а люди – можливість довіряти один одному. Тут живуть постійний страх, невгамовне радіо та полчища жуків, що окупували місто. Мартин ховається у спогади, прочитані книги, старі пісні та вірші – у те життя, яке, начебто, зникло назавжди. Але вона дається взнаки – дивною запискою, підкинутою в поштову скриньку, пачкою старих листів, які не дійшли до адресатів, що прориваються в ефір таємничими «смарагдовими людьми», зустріччю з незвичайною дівчиною… І виявляється, що цей змучений світ має шанс врятуватися. Роман Філіпа Дзядко «Радіо Мартин» схожий на калейдоскоп, де персонажі, цитати, деталі з'єднуються один з одним, створюючи нову картину – чи то авантюрний роман, чи то трилер-антиутопію, чи то історію кохання.