Історія Першої світової війни нескінченно складна і заплутана, тому досі багато її фактів та обставин невідомі навіть провідним фахівцям. Мемуари офіцера німецького Генерального штабу Ернста Параквіна (Паракена), що раніше не публікувалися ні в оригіналі, ні в перекладі, цінне свідоцтво про події на Близькому Сході та в Закавказзі, а також про останні місяці існування Османської імперії та трагічні сторінки національно- розпаду держави Романових. Спогади охоплюють 1917–1918 роки – час участі Параквіна у військових кампаніях у Месопотамії та на Кавказі. Автор мемуарів, який поплатився своєю багатообіцяючою кар'єрою за те, що засудив убивства вірмен у Баку у вересні 1918 року, осмислює драматичні політичні процеси, що розгорталися на периферійних майданчиках театру Першої світової війни.