Вісімнадцятирічна Віка та тридцятисемирічний Андрій — два абсолютно різні за віком та досвідом людини, яких зводить доля. Але життя підносить їм серйозні випробування, де їх незвичайне кохання стає лише перешкодою."... — Забудь все погане, моя мила... Відтепер і навіки ми належимо тільки один одному. Я сміятися разом з тобою, плакатиму разом з тобою. Я буду поряд з тобою. тобою вдень чи вночі, у багатстві чи бідності, у хворобі та здоров'ї… Я буду з тобою до кінця. І лише смерть зможе розлучити нас…”