Влітку 1941 року, коли німецькі дивізії просувалися в Прибалтиці на 70 км на добу, могло здатися, що падіння Ленінграда лише питання часу, причому лічені тижні. Для одних це привід проклинати наше «бездарне командування», яке проросло (говорячи словами Сталіна) початок війни і розплатилося за власні помилки мільйонами солдатських життів. Інші згадають, що ПрибОВО був найслабшим з усіх особливих округів, що в перші дні війни він зазнав удару одразу двох танкових груп Вермахту, що Червона Армія вела бої на території з недружнім населенням, що саме на північному заході, під Сільцями, було завдано Нова книга провідного військового історика, заснована на матеріалах не тільки вітчизняних, а й німецьких архівів, вперше відновлює повну картину боїв на Північно-Західному напрямку: не самотній КВ-2, а грандіозне танкова битва під Расейняєм; не стрімкий «бліцкриг», а позиційні «вердени»; пануюча в небі радянська авіація; команда грамотних та яскравих штабістів, що залишилися в тіні маршала Ворошилова; стрімкі контрудари, що зруйнували плани агресорів… Спростовуючи розхожі міфи і перевертаючи колишні уявлення, це дослідження віддає належне подвигу Червоної Армії, що відстояла Ленінград.