Історія показала засудження стародавнього філософа, після чого Платон написав йому апологію. У цьому творі відбувається амністія Сократа, що є переосмисленням трагедії давньогрецького мислителя через призму подальшої філософської традиції. Безумство та безбожжя – ці злочини були названі в Сократі, але зовсім не турбота про мораль керувала обвинувачами. Декілька днів суду стали довгими, але водночас останніми миттю його життя. Саме суд над Сократом є центральною частиною п'єси. Вихід написаного дещо відрізняється від результату реальної історії, але краще сказати – від відомої історії зберігся лише кістяк, навколо якого і склався новий сюжет амністії.