Щоразу, коли в римській історії відбувалися зміни, відбувалося вбивство. Людина гинула, як правило, криваво, і в просторі, де вона колись жила, виникало щось зовсім нове. Рим був побудований на крові Рема; республіка народилася зі смерті Лукреції; імперія виросла в результаті вбивства Цезаря. Рим був незвичайним місцем вбивств. Але більшу частину римської історії вбивство не було злочином. І протягом усієї римської історії вбивства на гладіаторській арені були справжнім спортом. Символом римської держави були фасції – пучок палиць, у якому була сокира. Палиці символізували силу держави бити своїх громадян, а сокира символізувала її право вбивати їх. Фасції носили охоронці, відомі як ліктори, які супроводжували всіх римських чиновників, коли вони виходили з дому, тому це послання ніколи не було забуто.1 Небагато інших суспільств так любили й шанували навмисне та цілеспрямоване вбивство чоловіків і жінок, як римляни. .