При дворі Олега Віщого завелося диво дивне – велетня з гір Угорських, поляниця зайва. Колись Гориня була звичайною дівчиною, та тільки величезне зростання не давало їй жити як усі: рідні вважали її підкидьком, женихи з неї сміялися. Не з власної волі Гориня покинула рідну хату і рушила в дорогу, пошукати собі щастя-долі. Начебто в казці, вона опиняється то в хатинці відьми серед темного лісу, то в лігві лісових побратимів-«вовків», то в місті Києві. стурбований майбутнім своїх дітей, особливо - улюбленої, але лукавої молодшої дочки, Брюнхільд-Стоіслави. На її прохання Олег наймає богатирку Гориню на службу, не здогадуючись, що вона тут не випадково. Гориня принесла Брюнхільд довгоочікувану звістку з далеких країв і повинна допомогти їй здобути своє кохання. /p>