Спогади капітана Жана-Роха Куаньє (1776–1865), без сумніву, най легендарніша і найвідоміша розповідь про безграмотного сільського юнака, який, почавши простим рядовим в армії тоді ще Першого консула Бонапарта і виявивши виняткову мужність у битві при Монте до складу батальйону Імператорської «Старої Гвардії» і, згодом доклавши неймовірні старання у навчанні письма та читання, дослужився до капітана, тобто став офіцером, що на ті часи міг зробити далеко не кожен. Він першим із солдатів був нагороджений орденом Почесного ліги церемонії, що відбулася у Будинку інвалідів у Парижі. Про нього написано безліч досліджень, а 1969 року навіть зняли семигодинний серіал. Він брав участь у всіх кампаніях імператора Наполеона — від Іспанії та Бретані до Росії і жодного разу — просто вражаюче — не був поранений. Його життя після заслання Наполеона на острів Святої Єлени не назвеш нудним і непримітним ... Про все це, починаючи з самого дитинства, він розповідає нам, що нині живуть. Незважаючи на неписьменність до зрілих років (писати і читати він навчився у 33) і дуже важкого дитинства, про всіх відомих особистостей Першої Імперії він розповідає чесно і по-солдатськи прямолінійно, хоч і дещо прикрашає деякі факти — але це й не дивно, адже автору було вже за 70, коли він узяв у руку перо. Записки Жана-Роха Куаньє - унікальне джерело для розуміння того, яким був гренадер і "старий буркун" - ветеран Наполеонівської Гвардії. Усім, хто цікавиться епохою Наполеона, так само як і військовою історією та пригодницькою літературою, безумовно, варто прочитати спогади цієї незвичайної людини.