Навіщо радянській державі знадобилися сільські танці на міській сцені? Як радянські балетмайстри винаходили народні танці? Чому деякі радянські хореографи були запеклішими противниками сучасних західних танців, ніж лідери КПРС? Як учасники танцювальної самодіяльності приватизували сталінський проект масової художньої творчості, націлений на одержавлення дозвілля громадян? Чим радянське хореографічне аматорство відрізнялося від аналогів в інших країнах? Поєднуючи презентацію документів з історичними замальовками та спогадами про власний досвід участі в радянській художній самодіяльності 1960-1980-х років, по черзі змінюючи дослідницьку перспективу та оптику, автор порушує ці та багато інших питань. відповіді на них, книга знайомить читача з державною політикою щодо самодіяльного танцю в СРСР, з уявленнями професійних хореографів про свої завдання щодо танцювального фольклору та аматорства, а також з мікроісторією самодіяльного танцювального колективу Челябінського тракторного заводу.