ХолліЦього не мало статися. Це не те щасливе майбутнє, яке мені обіцяли. Він мав бути тут. Він мав сидіти на цьому троні. Не я.Я не пристосована для цього. Я не гожусь ні для чого. Він каже, що я королева. Він навіть дав мені ключі від замку, але що це за королева без свого короля? Все одно королева. Мені нема де сховатися. Нема куди бігти. Це моє царство. Його царство. І я зроблю все, що буде потрібно, щоб переконатися, що воно встоїть, коли він повернеться. Тому що вірити в те, що він не повернеться — не варіант. ТеоВона не знає цього, але я наглядаю за нею. Допомагаю де можу. Кожна клітинка моєї істоти хоче увірватися назад у ці двері і укласти її у свої обійми. Але єдине, що мене зупиняє... це вона. Тому що її безпеку я поставлю понад усе. Вони хочуть вірити, що я мертвий. Вони хочуть захопити замок. Забрати те, що моя сім'я нажила за кілька поколінь на цьому троні. Нехай спробують. Як і багато інших, вони зазнають невдачі. Нехай мене немає поряд з нею, але в мене є очі та вуха по всьому місту. Я залишив своє королівство в надійних руках. Вони будуть недооцінювати її, мою маленьку і скромну королеву, але це стане їхньою загибеллю. Вона може здаватися тихою, слабкою. Але я знаю її душу краще, ніж вона сама. Якщо хтось і зможе правити за моєї відсутності, то це вона.