Йонас Ебенезер — абсолютно звичайна людина. Доживши до середнього віку, він дізнається, що його улюблена дочка — від іншого чоловіка. Йонас спустошений і думає накласти на себе руки. Прихопивши сумку з інструментами, він вирушає в змучену війною країну, де й хоче поставити крапку. Так починається своєрідна одіссея — вмирання людини та шлях до відновлення. Ми всі на цій Землі самотні мандрівники. Нас знижує смуток, і для кожного свій захід безвиході. Але замість того, щоб просвердлювати дірки для гака або безжально знищувати іншого, можна запропонувати турботу та допомогу. Нам важливо згадати, що ми значимо один для одного і що ми однієї плоті, у нас єдине життя. /p>