Володимир Васильович Лебедєв (1891–1967) відомий насамперед як засновник радянської школи дитячої книги та «художник двадцятих років». Дійсно, завдяки неабияким здібностям наставника та чуйному розумінню книжкової архітектури він зміг виховати плеяду ілюстраторів та закласти фундамент, на якому ще багато десятиліть розвивалася культура радянської книги-картинки. Сам Лебедєв створив десятки кращих зразків цього жанру, а в середині 1930-х років пережив великий професійний злам, що змінив до невпізнання його графічну мову. буваючи у його легендарній майстерні на вулиці Бєлінського. Але незважаючи на неослабний у всьому світі інтерес до Лебедєва, ця книга, як і раніше, залишається єдиним дослідженням всього різноманіття його творчості. Петров простежує, як творчий шлях художника пролягає через живопис, станкову графіку, плакат, не переривається зі зміною епох — і проростає через воєнні роки і реалізм до зрілості неперевершеного майстра. та приватних колекцій, автобіографія художника та нарис про історію монографії Всеволода Петрова.