Перед вами книга спогадів відомого петербурзького скульптора, Народного художника Росії, заслуженого діяча культури Польщі, дійсного члена Російської Академії мистецтв Григорія Даниловича Ястребенецького. Сьогодні автору дев'яносто п'ять. У своїх записках він постає як тонкий спостерігач, який підбиває підсумки своєї багаторічної роботи, розмірковує про проблеми творчості і мінливості долі, що аналізує свій педагогічний досвід. І все це — у доступній формі дотепної довірчої розповіді. Окремо стоять тут спогади про війну, блокаду, розповіді про колег — співучнів по інституту імені Рєпіна, яким не довелося дожити до Дня перемоги, і таланти яких залишилися нереалізованими.