Група філософів, що виникла в 1998 році в Парижі, орієнтувалася на Ситуаційний інтернаціонал, на дада і сюрреалізм, а також на Франкфуртську школу, на молодого Лукача, на Ханну Арендт, на роботи Гершома Шолема з єврейської містики, і, зрозуміло, Вальтера Беньяміна. Що стосується сучасної філософії, слід відзначити сильний вплив робіт Джорджо Агамбена, з яким був встановлений безпосередній контакт, а також захоплення роботами Жільбера Сімондона, Жиля Делеза, і, хоч поділяється не всіма, інтерес до робіт Мішеля Фуко. Модні ідеологи на кшталт Олена Бадью чи Славоя Жижека ігнорувалися, чи, точніше, зневажалися. Досить скоро постало питання про видання журналу під назвою "Tiqqun", що було відсиланням до традиції єврейської містики, в якій поняття "тиккун олам" означало виправлення зіпсованого, втраченого гармонію світу. Тут можна знайти месіанську відсилання, поділювану Беньяміном, але й усієї західної традицією критики, спільної для анархізму і соціалізму. яку Імперія нацьковує на все, що може випадково викликати дірки у безперервній біополітичній тканині"У форматі PDF A4 збережено видавничий макет книги.