Роман, написаний німецькою мовою уродженкою Києва російськомовною письменницею Катею Петровською, викликав широкий резонанс і був багаторазово премійований, зокрема, за те, що автор знайшла спосіб описати невимовні події минулого століття (в числі яких війна, Голокост та Бабин Яр) як події сімейної історії і любовно сплела все, що знала про своїх предків, у ворожливу оповідальну тканину. Цей роман відсилає до способу листа В. Г. Зебальда, у прозі якого, за словами дослідника, «відбитий погляд – погляд минулого погляду – перетворює дивлячого» (М. Малікова). Роман удостоєний премії імені Інгеборг Бахман, премії Strega Europeo, літературної премії міста Аален Шубарт, премії Ернста Толлера та літературної премії Aspekte. Книга перекладена двадцятьма мовами.