Основні творчі уподобання автора цієї книги Олександра Хорта здебільшого сягають у сфері сатири та гумору. Тому не дивовижним є його інтерес до творчості майстрів «веселого цеху». Саме до таких належать три великі коміки — Ераст Гарін, Ігор Іллінський та Сергій Мартінсон. Їх можна вважати ровесниками століття, що пройшли разом зі своєю країною всі етапи радянської історії: революцію, неп, індустріалізацію, трагічні 1930-ті, Велику Вітчизняну, п'ятирічки... Пройшли не сторонніми спостерігачами, а повноцінними, можна сказати, активними учасниками. Вони познайомилися, працюючи разом у самому революційному театрі 1920-х - Державному театрі імені Нд. Мейєрхольда. Пізніше вони сяяли в кіно, на естраді. Своєю грою ці актори піднімали настрій незліченної кількості глядачів. Однак у повсякденному житті доля далеко не завжди посміхалася до них. У причинах – об'єктивних та суб'єктивних – і спробував розібратися автор.