У монографії на підставі широкого кола джерел обґрунтовується концепція, згідно з якою у 1861–1905 рр. н. уряд імперії — багато в чому свідомий — намагався реалізувати антикапіталістичну утопію, першу в нашій історії. Утопію про те, що в індустріальну епоху можна бути «самобутньою» великою державою, тобто впливати на долі світу, в принципі відкидаючи та ігноруючи те, за рахунок чого досягли успіхів конкуренти, і в першу чергу — загальногромадянський правовий устрій та свободу підприємництва. наслідком цієї політики стала принизлива поразка в російсько-японській війні, яка спровокувала революцію 1905 р., що поставила країну на межу катастрофи. Після цього алгоритм розвитку Росії змінився — почалася побудова правової держави, віссю чого стало отримання селянством фактичної повноти цивільних прав та реалізація аграрної реформи П. А. Столипіна. У форматі PDF A4 збережено видавничий макет книги.