Мабуть, жодне політичне вбивство не мало такого історичного резонансу, як постріли, які пролунали 28 червня 1914 року в Сараєві. Вже більше століття точаться суперечки навколо гімназиста Гаврили Принципа, який зробив їх. Одні вважають його героєм, ідейним борцем за визволення південних слов'ян від іноземного гніту; інші - людиною-детонатором, що призвів до катастрофи Першої світової війни; треті — банальним убивцею, що страждав на комплекс неповноцінності, недалеким недоучкою, якого використовували могутні сили. Яке ставлення до замаху на спадкоємця австрійського престолу мала влада Сербії та російські есери? Чи був у сараївському вбивстві масонський слід? Чому ім'я Принципу прозвучало 1937 року на сталінському політичному процесі проти троцькістів? Як меморіальна дошка з місця замаху опинилася у Гітлера? Відповіді на ці запитання дає Євген Матонін у першій повній біографії Гаврила Принципу російською мовою, написаною на основі документальних матеріалів і що відкриває завісу «таємниці століття».[Адаптовано для AlReader]