«Зараз, коли мені за 80 років, розглядаючи карту Європи, я раптом зрозумів дещо важливе про далекі, але незабутні роки XX століття, з яких понад 50 років я жив у державі, яка називалася Радянський Союз. Ще тоді я побував у всіх без винятку країнах Старого Світу, плюс до цього – в Америці, Мексиці, Канаді та на Кубі. Десь – у складі партійних делегацій, десь – у складі делегації ЦК ВЛКСМ як керівник. У моєму віці ясно усвідомлюєш, що життя вийшло цікавим, а завдяки політиці, яку осягав – ще й складним, багатовимірним. Я бачив, як будувався Берлінський мур, був свідком подій у Чехословаччині та Угорщині. В Америці ми опинилися в день і годину замаху на Джона Кеннеді. Так і хочеться сказати: навіть не віриться, що це було моє життя! Але ж це не результат; вже в «новий час» я створив російське радіо та телебачення…», так міркує автор Олег Попцов, якого читачі добре знають і як екс-голову Всеросійської державної телерадіокомпанії (ВДТРК), і як автора книг «Хроніка часів «царя Бориса»» , «Тривожні сни царської почту», «Аншлаг у Кремлі. Вільних президентських місць немає» та др.