У 1144 році біля стін Норвіча, міста в Східній Англії, було знайдено понівечений труп молодого підмайстра Вільяма. Містом, а незабаром і за його межами пройшла чутка, ніби вбивство – справа рук євреїв, які бажали поглумитися над християнською вірою. Саме з цієї події веде свою історію кривавий наклеп – звинувачення євреїв у практиці ритуальних вбивств християн. У своїй книзі американська дослідниця Емілі Роуз вперше докладно вивчила першоджерело одного з найпохмуріших антисемітських міфів, що століттями процвітало в масовій свідомості. Сюжет її монографії розгортається на перетині детективної мікроісторії, що відтворює подробиці вбивства Вільяма Норвічського, та описи соціокультурного контексту XII століття. Як показує автор, кривавий наклеп був засобом, який допомагав королівській владі, церкві та феодальній еліті у вирішенні багатьох політичних та економічних проблем. Е. М.Роуз – історик-медієвіст, запрошений викладач низки університетів США.