Війни Червоної та Білої Ріжжя були бурхливим періодом в історії Англії, коли одна гілка королівської сім'ї боролася з другою за найбільший приз у королівстві — трон Англії. Але що дало переможцю цих жорстоких і складних воєн Генріху Тюдору право претендувати на корону? Що зробило його мати з родини Бофортів спадкоємицею корони середньовічної Англії, і як саме позашлюбний за походженням рід кинув виклик англійській монархії? У той час як будинки Йорків і Ланкастерів вели жорстоку боротьбу за корону, інші знатні сім'ї королівства також відігравали величезну роль у династичних війнах; Говарди, Моубреї, Невіли і Персі були тісно залучені в конфлікт, але жодна з цих сімей не символізувала мінливу природу того періоду так, як будинок Бофортів. Їх зліт, падіння та нове піднесення — це історія Англії XV століття, драматичного століття воєн, інтриг та скандалів як усередині країни, так і за кордоном. Про окремих членів династії написано безліч книг, але ніколи ще вся родина не розглядалася як єдине ціле. Ця книга розповідає про те, як Бофорти перетворилися з бастардів Джона Гонта, герцога Ланкастера, у шановних соратників свого племінника Генріха V, знаменитого переможця в битві при Азенкурі, і як вони впали разом із будинком Ланкастерів у 1460–1470-і роки. Надії та доля сім'ї поступово лягли на плечі вдови Маргарити Бофорт та її маленького сина Генріха. Від Маргарити походить рід Тюдорів, найзнаменитіший із усіх королівських будинків Англії, династія, зобов'язана своєю короною крові своїх предків, з дому Бофортів. Від бастардів до принців, Бофорти — найпривабливіша родина середньовічної Англії.