«– Побережись! – екіпаж прогуркотів колесами по бруківці, розкидаючи грудки бруду. Велике оббите залізом колесо ковзнуло по калюжі. Бруд бризнув на всі боки, і Фіона ледве встигла ухилитися. Декілька крапель все одно потрапило на спідницю, залишаючи потворні плями. Дівчина зітхнула і мимоволі пробурмотіла крізь зуби пару неприємних виразів. Ніби почувши їх, візник притримав коней, обернувся і глянув на Фіону. Сині очі блиснули, кучер приголомшено моргнув. Тієї ж миті за стінами фортеці пролунав грім, потім каркнув ворон. Дівчина здригнулася, зрозуміла, що надто уважно розглядає простого слугу, і поспішила відвернутися. Прикрила обличчя рукою, вдаючи, що просто поправляє руде пасмо, що вибилося з-під каптура. Після секундної затримки колеса карети знову загуркотіли по каменях. – зневажливо сплюнув один із солдатів, які несли варту біля воріт фортеці. — Міс Грейс, ви гаразд? – Тільки спідницю забруднила!..»