Життя Кліффа було коротким, але дуже значущим; його смерть стала раптовою та шокуючою. Його наздогнала смерть у віці 24 років, коли туровий автобус «Металіка» на віддаленій шведській гірській дорозі рано-вранці 27 вересня 1986 року перекинувся з причин, які досі не встановлені: він був роздавлений на смерть після того, як був викинутий через вікно зі своєї спальної ліжка. Водій, ім'я якого ніколи не розголошувалося, розповів учасникам групи, що залишився, що автобус наїхав на лід, що і призвело до автокатастрофи: вокаліст Джеймс Хетфілд відмовився йому повірити, і досі відкрито висловлює свої сумніви з цього приводу. Після смерті Кліффа завершився період активності групи високо оцінений критиками. Вони продовжували записувати альбоми, що виходили величезними тиражами, але за їх власним зізнанням, більше ніколи не виходили за межі творчості так радикально, як це було з Бертоном. У 2006 році група відданих шанувальників «Металіка» відкрила меморіал Кліффу на місці його загибелі: культ Бертона зростає рік у рік, а бас-гітаристи багатьох музичних стилів (навіть поза хеві-металом) визнають його вплив на свою творчість.