Юрій Володимирович Нікулін… Люди сміялися його цирковим репризам (а серед них «Насос», «Кіньки», «Бревно», «Троянди та шипи»), захоплювалися приголомшливо зіграними ролями у фільмах «Кавказька бранка…», «Пес Барбос і незвичайний крос», «Самогонники», «Діамантова рука», «Старі-розбійники» (перераховувати можна нескінченно), цитували його дотепні фрази, ходили у знаменитий цирк на Кольоровому бульварі… Він був кумиром мільйонів. Справжня книга – зворушливі та дуже докладні листи артиста до матері – Лідії Миколаївні, які видаються вперше. сил і дарувало натхнення. Серйозні, злегка іронічні, в міру ніжні, а часом і хльоскі ці листи, немов ланки одного ланцюга, нанизуються один на одного, розповідають, про що думав, що відчував, де був і що робив усіма улюблений артист Юрій Нікулін у свої «золоті роки». ».