"Моя історія - вона коротенька зовсім. Батьків у мене не було, і ченці мене підібрали, коли я маленький був, і вигодували молоком старої кози та кашками, які варив мені брат Кашка, і мені п'ять із половиною років... і мами в мене немає. А які вони, мами? Так сталося, що й друзів у Марселіно немає. Просто тому, що поряд немає інших дітей. Зате ченці, які прихистили маленького підкидька, дозволяють йому майже все, - от хіба що на горище по старих рипучих сходах залазити не можна. Чи все-таки можна, якщо ніхто не бачить, а зазирнути туди, ну дуже хочеться?.. Так Марселіно й зробив, і несподівано зустрів там Друга на все життя – і на землі, і у вічності. з іспанських письменників удостоївся Золотої медалі Ханса Крістіана Андерсена - найвищої нагороди в дитячій літературі.