Вольфганг Борхерт, який помер у зовсім молодому віці і залишив спадщину, яка все цілком вмістилася лише в одному невеликому томику, завоював, однак, посмертно широку популярність і своєю творчістю вплинув на розвиток німецької літератури в повоєнні роки. Йому судилося стати піонером і основоположником цілого напряму в західнонімецькій літературі, духовним учителем того письменницького покоління, яке прийнято називати у ФРН «поколінням тих, хто повернувся».