У 9-му тому Зібрання творів А. М. Ремізова входить один із останніх значних творів емігрантського періоду творчості письменника – «стоглава повість», «каторжна ідилія» «Вчитель музики». Це черговий жанровий експеримент Ремізова. Використовуючи незвичайну форму, він розгортає перед читачем панораму життя російського Парижа 1920-30-х років. У книзі подано яскраві портрети представників духовної еліти еміграції першої хвилі (Н. Бердяєва, Льва Шестова, І. Ільїна, П. Сувчинського та ін.), гротесково представлені перипетії літературних полемік відомих періодичних видань Російського зарубіжжя. Опис реального життя автора та його оточення перемежовуються зображенням світу легенд і казок.