Володимир Алексєєв – представник покоління письменників-сімдесятників, видавнича доля яких склалася сумно. Цим письменникам, які народилися у важкі сорокові роки XX століття, здебільшого не вдалося повноцінно включитися в літературний процес, яким на той час заправляли шістдесятники, вони змушені були писати «в стіл». Володимир Алексєєв повною мірою скуштував гіркоту невизнаності. Ця книга, якщо завгодно, – відновлення історичної справедливості. Незважаючи на зовнішню простоту своїх оповідань, автор постає перед читачем тонким ліриком, людиною, що глибоко відчуває, філософом, який розмірковує над головними проблемами сучасності.