Це книга, яку ніхто не хоче, щоб ви читали. У 1980-х роках, коли президент СРСР Михайло Горбачов вів переговори щодо Конвенції про заборону хімічної зброї, стався безпрецедентний обман. Цей договір мав знищити хімічну зброю світу та заборонити нову. Московський інститут, який у той самий час розробляв хімічну зброю, таємно розробляв новішу та значно токсичнішу зброю, відому анекдотично як «Новачок» і нові двійкові системи. Доктор Віль Мірзаянов, науковець там, відповідав за розробку методів виявлення надзвичайно дрібних слідів у середовищі навколо інституту. Він вирішив, що це небезпечне лицемірство неприпустимо, і став першим інформатором, який розкрив світові російську програму виробництва хімічної зброї. Його книга «Державні таємниці» дивовижно докладно розглядає внутрішню роботу російської програми хімічної зброї та розповідає, як росіяни створили нову програму в Сирії. Книга Мірзаянова містить шокуюче, детальне дослідження військово-політичного комплексу Росії та її надзвичайних зусиль приховати небезпечну зброю від світу. Державні таємниці мають слугувати жахливою застереженням для всього світу.

«Переслідування доктора Мірзаянова прямо суперечить зобов’язанням адміністрації Клінтона посилити зусилля з демократизації в колишньому Радянському Союзі та зупинити розповсюдження зброї масового знищення. Я впевнений, що ви поділяєте моє глибоке занепокоєння щодо поводження з цим мужнім вченим, і я закликаю вас особисто закликати його звільнити», – з листа Джона Конєрса-молодшого, голови підкомітету Конгресу з питань законодавства та національної безпеки. Комітету з урядових операцій Уоррену Крістоферу, Державному секретарю США, 19 жовтня 1993 р.

«Я особисто відчуваю міцний спільний зв’язок із цією сміливою людиною, визнаючи, що його мотиви ті самі, що й ті, які спонукали мене оприлюднити документи Пентагону. Справа Мірзаянова є безпосереднім юридичним лакмусовим папірцем нової російської демократії. Він — особистість у справжніх традиціях Андрія Сахарова, людини, яку переслідували під час колишнього режиму за те, що вона говорила правду, але тепер вона по праву вшановується в усьому світі», – Ден Еллсберг, автор книги «Секрети – мемуари про В’єтнам і Пентагон». Документи»

«Я пишався тим, що додав свій голос до багатьох наукових і правозахисних організацій, які працювали над звільненням доктора Мірзаянова», – Сенатор Патрік Мойніган, Сенат США (Записи Конгресу. Заходи та дебати). 103-го Конгресу, перша сесія, том 140, № 28. Вашингтон, вівторок, 15 березня 1994 р.)

«…на знак визнання його мужності та виняткової демонстрації моральної відповідальності особистості науковців у захисті цілісності наукових знань у демократичному суспільстві, що формується». Наукова премія імені Хайнца Р. Пейджела за права людини Нью-Йоркської академії наук за 1994 рік. Підписана головою Сирілом М. Гаррісом і президентом Джошуа Ледербергом.

«Cavallo Foundation Inc. з великим задоволенням представляє Грамота особливої відзнаки за моральну мужність у бізнесі та уряді Вілью Мірзаянову.» – З тексту нагороди в червні 1993 р.

«За порядність вченого, силу характеру та виняткову особисту мужність які сприяли зміцненню здоров’я, безпеки та добробуту російського народу та всього людства». – З тексту Премії Свободи та Відповідальності AAAS 1995 року.