Кращий спосіб дізнатися про колег по роботі – зіграти з ними в одній виставі. За розпорядженням боса співробітники меблевої фірми самотужки ставлять «Горе від розуму». Режисером запрошують артиста позаштатного театру Володимира Віленіна, який усе життя безуспішно очікував, що йому дадуть найголовнішу роль у класичній п'єсі. Взявши на себе управління виставою, зіткнувшись із абсолютно незнайомим йому корпоративним світом, він «встає біля керма» власного життя. Перестає пливти за течією і домагається того, про що вже й не наважувався мріяти. А й треба було перестати сподіватися на міфічного «доброго дядька» і самому стати цим «дядьком» – спершу для інших, слабших. А потім і для себе самого.