Мій двоюрідний брат, мій гастроентеролог — це постмодерністська/абсурдистська книжка, яка складається з 17 розділів, не пов’язаних між собою, без загальної сюжетної лінії. Його озвучує від першої особи анонімний оповідач, який часто використовує жаргон, порушену граматику та пунктуацію з поетичною структурою. Розповідь швидко переходить від випадкової ідеї до ідеї, майже не пов’язаної між ними, зазвичай надаючи яскраві описи абстрактних ситуацій. Стилі оповіді в книзі також суттєво відрізняються, без очевидної твердої ідентичності самого оповідача. Деякі герої та ідеї виникають раптово та зникають без пояснення причин. У цій формі містяться елементи наукової фантастики, кіберпанку, бульварної журналістики та рекламні слогани. Через використання посилань на поп-культуру (наприклад, фільми про кунг-фу) та літературних алюзій він потребує знання актуальних (на той час) подій. Лейнер вдається до іронії та гумору як засобу взаємодії з традиційним реалізмом.