Автор не є великою шанувальницею собак, але на прохання чоловіка, власника та любителя чорного лабрадора, написала збірку невеликих оповідань, присвячених Ганнібалу. Розповідь ведеться як від імені господині, що прохолодно відноситься до вихованця чоловіка, так і від імені самого пса, який виявив у собі здатність мислити і навіть судити про людське життя. Герой цієї історії неспішно розмірковує про інших собак, про котів і кроликів, про дорослішання дітей та сенс життя. Навряд чи читач прийме бік господині, нетерпимої до славної та чарівної тварини. Але, сподіваюся, хоча б виявить дещицю співчуття до цієї, по суті, чудової жінки!