Еліс без п'яти хвилин сорок. Вона живе своїм непримітним життям і працює у випендрежній школі Верхнього Вест-Сайду, куди свого часу ходила сама завдяки славі батька – письменника-фантаста. Того самого батька, з яким вона росла після розлучення батьків і який тепер повільно вмирає в лікарні.

У день свого сорокаліття Еліс перебирає текіли та відключається, а прокидається у день свого шістнадцятиліття. Час, коли в неї не хрустіли коліна і їй не потрібен був крем від зморшок, але найсильніше її вражає батько – молодий, веселий, а головне, здоровий чоловік, яким сорокарічна вона його майже не пам'ятає.