«Фузеї» та «карамультуки» — назва старовинних крем'яних рушниць: перші стояли на озброєнні регулярних армій, іншими ж користувалися пастухи та мисливці Центральної Азії та Кавказу. Російська імперія — «в'язниця народів» — виростала зі смертельного діалогу цих стволів у дні Суворова та шейха Мансура, Єрмолової шейха Шаміля, Скобелєва та захисників Хіви та Коканда…

Тексти в цій книзі — це свідчення нашої епохи, в якої нещадно протистоять одна одній сили зустрічаються перед початком генеральної битви, обмінюючись до часу одиночними пострілами з укриттів. Вони писалися зі знанням того, що в майбутньому історики розглядатимуть перше десятиліття третього тисячоліття як пролог до корінних, можливо, катастрофічних змін у вигляді відомої нам світової цивілізації. І кожен окремий постріл — чи зроблений він із надраеної в казармах «фузії» або старанно збереженого в саклі дідівського «карамультука» — містить у собі в зародку весь майбутній шквал вогню, в якому, можливо, без залишку згорить наш сьогоднішній час. >