Головний герой їде за тілом загиблого батька. На тлі цієї поїздки відкриває завісу його душі та нашого сучасного світу. Картини минулого та сьогодення, у призмі свідомості позитивного героя нашого часу. Роман про подвиг, який доведеться здійснити кожному. У перші дні новорічних канікул головний герой змушений їхати через усю країну до занедбаного військового гарнізону. Подолаючи людський цинізм, темні страхи звичайних людей, які стали наслідками процесів деградації нашого сучасного суспільства, головний герой отримує спадщину, яку неможливо отримати мародерам. Так названо категорію людей, антиподів головного героя. Можливо, кінцівка роману дещо містична, але вона сприймається реально. У романі використано самобутній стиль викладу, створений із поєднань публіцистики, професійної юридичної, дещо сухої розповіді та яскравого образного стилю, який далекий від «штампів».