Продовжуючи основну тематику «Вавилона-5», роман Пітера Девіда водночас не претендує на такий самий світовий розмах і концентрується в основному на одній проблемі — влада та механізм її функціонування. Власне, ця тема теж звучала у «Вавилоні-5», але в «Легіонах Вогню» акценти розставлені значно різкіше, трагічніше й безкомпромісніше… хотів ти панувати чи ні, але якщо Долею тобі уготовано потрапити на верхні поверхи піраміди влади — ти не зможеш потрапити туди, не забруднившись у багнюці по вуха. «—Ми все робимо все, що можемо… щоб врятувати наш народ. Але я не ідіот. І я не наївний хлопчик. Я знав, що не зможу й надалі залишатися з чистими руками.— І тому вирішив негайно вимазатись по вуха.Вір кивнув.»