Сана Валіуліна народилася в Таллінні (1964), закінчила МДУ, з 1989 року живе в Амстердамі. Автор книг голландською – автобіографічного роману «Хрест» (2000), збірки повістей «Нізвідки з любов'ю», роману «Дідар і Фарук» (2006), номінованого на літературну премію «Libris» та перекладеного німецькою, та роману «Сто років затишку» »(2009). Новий роман «Не боюся Синьої Бороди» (2015) був написаний одночасно голландською та російською мовами. Збірка есе «Зимові зливи», що вийшла в 2016-му, була удостоєна престижної літературної премії «Jan Hanlo Essayprijs». просторів, чотири часи. Від ностальгічно-акварельного селища Руху на естонському узбережжі в сімдесятих роках, де «тиша, тільки сосни гудуть над валунами, як антени: море транслюють», із загадковим будинком, в якому відбуваються таємничі події, через Таллінн рубежу сімдесятих-вісім радянської школи та Таллінн початку дев'яностих, на зорі «дикого капіталізму», з жорстокістю явною та неприкритою, – до нашого часу, неіснуючої країні та епосі-без-перемін.