Творчість Григорія Яковича Ширмана (1898–1956), який дуже яскраво заявив про себе в середині 1920-х рр., залишилося не зрозумілим і не прийнятим сучасниками. Талановитий поет, майстер сонета, Ширман вже наприкінці 1920-х випав із літератури майже на 60 років. У цьому виданні повністю перевидаються поетичні збірки Ширмана, вперше публікується анонсована збірка «Апокрифи», яка так і не вийшла за життя автора, а також обрані вірші 1940–1950-х рр.