Часу на роздуми він не мав. Тільки вирівняти «Ішака», розвернутися та атакувати. Тут не має значення, з якого ти часу: на хвості три «месери», і треба вижити, а ти — льотчик-снайпер і генерал-лейтенант, але «зигзаги» залишилися в майбутньому, і в нього два кубарі на петлиці, і « чуже тіло. У бій він вступив над Кінгісеппом та переміг. Він порився в кишенях, і знайшов чужий комсомольський квиток і знайшов ім'я. А досвід у нього був і великий. Він не проривався до Сталіна, розмахуючи новітнім ноутбуком і вражаючи всіх знанням, що буде, якщо до нього не дослухаються. Він зірвав нальоти на Кронштадт і почав комплектувати та навчати «свою» ескадриллю, потім полк, потім армію. Загалом робив те, що добре вмів робити в іншому часі. Він отримав позивний «Четвертий» за номером своєї ескадрильї в полку. Так і проніс цей позивний через усю війну та все життя.