16 грудня 1937 року два інженери НДІ ВПС СРСР поставили питання про створення літака для безпосередньої авіаційної підтримки військ в умовах сильної ППО противника. 2 жовтня 1939 року почалися льотні випробування ЦКЛ-55 – двомісного броньованого штурмовика Іллюшина на 39-му заводі. Але через безліч причин цей літак у велику серію не пішов. Замість нього до військ надійшов одномісний Іл-2, який у ході війни довелося переробляти у двомісний. При цьому стрілець-радист опинився поза броньованим корпусом. «Поверталися потай, без приладів, у пітьмах, і з радистом-стрільцем, що повис на ременях…» – написав Висоцький після знайомства з генералом Каманіним, командиром штурмових корпусів (21 бойовий виліт на штурмовику Іл-2) та полковником Береговим (185) ).Іл-2 - наймасовіший літак Другої світової війни, випущено було тридцять шість тисяч машин, що стали символом тієї війни. Він та його модифікації воювали з 1941-го до середини 1953 року. Потім штурмова авіація була визнана малоефективною і була ліквідована міністром оборони маршалом Жуковим. Ці літаки стоять на озброєнні досі, і ніхто тепер не говорить про те, що цей вид підтримки військ не ефективний! Як би повернулася історія, якби цей досвід був на озброєнні в сорок першому?