Андрій Турков, відомий критик, літературознавець, представляє на суд читачів одне з перших у найновіший час життєписів Олександра Твардовського (1910–1971), свою версію його долі, навколо якої не вщухають суперечки. Як поет, автор знаменитого «Василя Теркіна», найдухопідйомнішого твору воєнних років, Твардовський — всенародно любимо. Як багаторічний глава «Нового світу», за якого журнал взяв курс на критику сталінського керівництва країною, оголення всієї «правди, сушею, як би не була гірка» про колективізацію, репресії та про саму війну, що публікував «нестатутні» твори В. Некрасова, В.Гроссмана, А.Солженіцина (не обійдена в книзі і складність взаємин останнього з Твардовським), він досі перебуває в центрі гарячих дискусій. У напрямку журналу ряд критиків і партійних лідерів побачили «роздуте критиканство», применшення перемоги у війні та завоювань соціалізму, розхитування основ держави, а також «велику оману поета». А. М. Турков, відстоюючи позицію Твардовського, показує його пристрасним, чесним, принциповим літературно-суспільним діячем, який думав про народні інтереси. Книга полемічна, як полемічна досі постать її героя, як полемічна сама недавня історія нашої країни, епічне осмислення якої попереду.