Голгофа. 30 м. н. е. Ніхто не залишився на місці страти після того, як розп'яті померли. Ніхто. Окрім семирічного хлопчика. Він не відводив погляду від людини, яка висіла на центральному хресті. Хлопчик не плакав. Він обурювався, що той чоловік, який дав так багато іншим, нічого не дав йому. Хлопчика звали Давид із Назарету. Це його історія. Він житиме, приховуючи своє справжнє ім'я, щоб якось стати на шлях, який чекав на нього довгі роки. Секрети, зради, політичні інтриги та битви стануть його вірними супутниками. У самому серці юдейської пустелі, у витікаючій крові Палестині – нехай благословенні будуть всі діяння його, Давида з Назарету ...