Я прожив з дідом близько 22 років під одним дахом. Познайомився з ним, коли мені було три роки. Ця книга практично мемуарна, в якій постарався зберегти всі його розповіді в максимальному наближенні до того, як я їх чув. Найбільша їх перша. Про цю щасливу пору він найбільше любив згадувати. Він був маленькою людиною, вихідцем із народу. Але саме такі люди, зібрані в масу, і роблять історію. Тут немає жодної навмисної романтики чи переваги якоїсь політичної чи іншої теорії. Все, що написано було саме так, від мене в книзі найменша літературна обробка. Вигадати таке неможливо. Все написане в книзі, мені здається, вдалося витримати на кшталт того, як це розповідали мені. Більшість історій повторювалися багато разів, з варіаціями, доповнюючи їх деталями, але деякі я чув лише один раз.