Хтось порівняв розкручених письменників зі свинтусами, що пробилися до корита. Місця біля годівниці мало. Свинтуси жеруть, чавкаючи і давлячись, штовхаються, досить хрюкають, зневажливо поглядаючи маленькими свинячими очима на худих невдалих побратимів по перу. Їм не дісталося місця біля годівниці. Це про письменників. Журналісти поділяються на тих, хто чистить авгієві стайні – і тих, хто з цих стайнь виїжджає, гарцуя, на гламурному коні. Не факт, що на білому.