Звикли, мабуть, що анотації починаються на "Ви застрягли… Вам потрібно… У вас немає вибору…". Забудьте. Вас тут не було. Тут є тільки я, і все, що я хочу, це, як не дивно, спокійне життя. Відчуваєте каверзу? Звичайно, після слів "хочу щасливе життя" зазвичай починається жорстокий заміс, що призводить до подій та наслідків колосального масштабу. І серед усього цього лайна стою я - простий головний герой, що задається простим питанням: як довго я ще в цьому маренні проживу? І як багато трави автор винюхав на написання чергового етапу мого життя? Чорт, це вже два питання… – Я люблю тебе! Тільки не знову… Згадай чорта…