Ерік Шевійяр (нар. 1964 р.) безумовно ставиться до найцікавіших та найоригінальніших французьких письменників останніх десятиліть. Блискучий стиліст, чиї тексти пронизані характерним іронічним гумором, він є спадкоємцем — при зовнішній цікавості багатьох своїх текстів — «філософствуючої» традиції французької прози. — зовнішності, звичок, долі, вчинків — якоїсь химерної істоти, багатостраждального Краба. Написані в майже афористичній манері і що складаються з низки коротеньких главок, вони є дивовижним змішанням абсурду і безнадійності з іронією і доброзичливим гумором. При цьому загальнодоступний псевдо-чаплинський бурлеск природно поєднується в них з віртуозною «деконструкцією» загальноприйнятих мовних умовностей.