"Дана книга не стільки про кіно, не про фільми і режисерів, скільки про зміни, про ті сприйняття, мислення, досвід існування в сучасному світі, у світі, де вже є кінематограф, у світі, в якому образи функціонують уже в здебільшого як "кінематографічні" ... Книга названа "Метакіно", що можна читати як "після кіно". у філософії Бергсона, називаючи останні також і своєрідним "кінематографом-у-собі". все ще намагаються пристосувати колишні поетичні мови "уяви", тоді як образи вже інші і продовжують змінюватись на наших очах."