Книга друга— Кхм, — почула я насмішкувате хмикання. Значить не здалося! - вирішила його засоромити. Присіла, міцно тримаючи ковдру на грудях і дивилася на неї з прищуром. А то бачив він усе, гад такий, і посміхається безсовісно. Це безперечно краще, ніж те, що я представила. - А ти що подумала? Я знову почервоніла. Він ніби прочитав мої думки. Безсовісний! Хіба можна змушувати дівчину двічі на хвилину почервоніти? — Нічого! — різко відповіла і відвела погляд.