—Кіра! - Почула голос магістра. — Хто з вас Кіра? Перевела погляд на групу й магістра: всі дивилися на мене. — Зазвичай, але сьогодні незвичайний день, тому я не Кіра,— вирішила спробувати ухилитися. Дурне, звичайно, але в мене вже від страху руки мало не тряслися. А раптом мене поранять? Чи ще гірше? Я ж битися не вмію. Ні, в сенсі битися я вмію, але без магії. З магією зазвичай виходить жахливо. Вона в мене не призначена для бойових дій. — Живе на полі! — виявив суворість магістр, не повіривши сказаної мною дурниці. — Це дуже погано скінчитися! — заявила йому.— Я чекаю.— Я не бойовий маг! Це ж не жарти! — От і я про те саме! Живо на полі, не затримуй черга! — То може їх уперед? — вирішила зробити добру справу, звичайно ж, але…