Ім'я шейха Нефзауї стало знайоме потомству саме як ім'я автора запропонованої роботи - єдиної приписуваної йому. Вона створена була між 1394 та 1433 роками. Книга шейха Нефзауї створювалася одночасно з " Подружнім життям " Пьетро Аретино, знаменитого італійського письменника епохи Відродження (1492-1556), і працями Франсуа Рабле, французького письменника-гуманіста (1494-1553). Подібність до останніх іноді у Нефзауї настільки разюча, що перекладач не міг утриматися від цитування аналогічних пасажів. Що робить трактат Нефзауї унікальним серед книг такого роду, це серйозність, з якою автор підносить нам свій матеріал. Очевидно, що він переконаний у важливості предмета, що викладається, і що бажання бути корисним сучасникам - провідний мотив його зусиль. Для надання найбільшої ваги своїм рекомендаціям, він, не вагаючись, рясно убезпечує їх релігійними уривками, часто вдаючись до авторитету Корану - найсвященнішої книги мусульман. Тому жоден з авторів, які працювали над цим предметом, не може бути поставлений в один ряд з шейхом Нефзауї.